Повномасштабна війна суттєво вплинула на психоемоційний стан українців. Постійний стрес, тривога, втрати та невизначеність змінюють поведінкові моделі людей, зокрема й ставлення до алкоголю.
За результатами онлайн-дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього, близько 82% опитаних українців вживають алкоголь, а 26–28% зізналися, що почали пити більше після початку війни. Фахівці зазначають: для багатьох алкоголь став способом тимчасово знизити напругу, однак саме це створює високий ризик формування залежності.
Про те, коли вживання алкоголю переходить у хворобу та як відбувається лікування, розповідає лікарка-психіатриня та наркологиня Надія Когут.
Чому під час війни зростає залежність
За словами лікарки, останні роки демонструють чітку тенденцію до збільшення кількості пацієнтів із залежностями.
Психіатри спостерігають прогресування хронічних захворювань наркологічного профілю — алкоголізму та наркотичної залежності. Причина очевидна: люди намагаються самостійно впоратися з тривогою, страхом і виснаженням.
Поширене переконання, що «невелика доза алкоголю допомагає заспокоїтися», медики називають небезпечним міфом. Алкоголь не лікує тривогу — він лише тимчасово приглушує симптоми, після чого психоемоційний стан погіршується.
Чи існує безпечна доза алкоголю
Психіатри наголошують: універсальної безпечної дози алкоголю не існує.
Якщо людина здатна повністю контролювати кількість випитого й легко зупиняється — залежність ще не сформована. Проте саме зі «шкідливої звички» найчастіше починається розвиток захворювання.
Фахівці виділяють дві ключові стадії:
- психічна залежність — з’являється потреба випити для зняття напруги;
- фізична залежність — організм уже потребує алкоголю, виникає абстинентний синдром (похмілля).
Саме похмільний синдром є ознакою сформованого хронічного алкоголізму.
Чим небезпечний алкоголізм
Лікарі підкреслюють, що залежність поступово уражає не лише психіку, а й весь організм.
Серед найтяжчих наслідків:
- незворотні зміни головного мозку;
- алкогольна енцефалопатія;
- ураження внутрішніх органів;
- когнітивні порушення;
- соціальна деградація.
Окремо медики звертають увагу на жіночий алкоголізм, який розвивається швидше та має важчий перебіг.
Чи можна лікувати алкоголізм вдома
Самолікування психіатри вважають однією з головних помилок.
Спроби «прокапатися вдома» або поєднання заспокійливих препаратів з алкоголем не лише не допомагають, а й можуть погіршити стан. Ефективна допомога потребує:
- спеціалізованого медичного нагляду;
- контролю фізичного та психічного стану;
- повноцінної детоксикації;
- медикаментозної підтримки.
Амбулаторне лікування можливе лише у легких випадках і є радше винятком.
Як відбувається лікування залежності
Лікування алкоголізму складається з кількох етапів:
1. Детоксикація
Очищення організму, стабілізація сну, зниження тривоги та фізичних симптомів.
2. Медикаментозна терапія
Препарати для нормалізації психічного стану та зменшення потягу до алкоголю.
3. Психологічна допомога
Робота з психологом або психотерапевтом, формування нових моделей поведінки.
4. Реабілітація
Тривалий етап, який може тривати від одного до шести місяців і більше. Включає групову терапію, профілактику зриву, роботу з мисленням та підтримку родини.
Фахівці наголошують: залежність формується роками, тому не може зникнути за кілька днів лікування.
Чому можливі зриви
У наркології існує поняття афективної пам’яті — навіть через місяці або роки після лікування може виникати сильний потяг до алкоголю. Саме тому залежність вважається хронічним захворюванням, яке потребує довготривалої підтримки.
За словами спеціалістів реабілітаційних центрів, повний курс відновлення проходять лише близько 30% пацієнтів, але саме вони мають найвищі шанси зберігати тверезість.
Головна умова одужання
Психіатри підкреслюють:
до 90% успіху лікування залежить від мотивації самої людини.
Лікар, терапія та реабілітація створюють умови для одужання, але рішення змінити життя приймає сам пацієнт.
Психічне здоров’я після війни
Фахівці прогнозують подальше зростання кількості людей із посттравматичними стресовими розладами. Існує ризик, що частина населення намагатиметься «заглушити» пережитий досвід алкоголем.
Саме тому психіатри закликають звертатися по професійну допомогу при перших ознаках залежності — значно ефективніше лікувати проблему на ранньому етапі, ніж боротися з її тяжкими наслідками.
